- переконати
- —————————————————————————————перекона́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
переконати — див. переконувати … Український тлумачний словник
перевадовати — переконати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
персвадувати — переконати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
непереконливий — (який не має в собі таких доказів, щоб переконати кого н. у чомусь); неспроможний (про теорію, концепцію, пояснення тощо нездатний переконати когось у чомусь, примусити повірити в щось); недостатній (про арґументацію, факт тощо якого мало для… … Словник синонімів української мови
запевнення — я, с. 1) Дія за знач. запевнити 1). 2) Твердження, висловлене з метою переконати кого небудь у чомусь. || Усна або письмова заява, що містить зобов язання або намір виконати, здійснити що небудь … Український тлумачний словник
переконаний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до переконати. 2) у знач. прикм. Який має тверді, послідовні переконання. || Послідовний у своїх звичках, поглядах, уявленнях і т. ін.; закоренілий, непохитний … Український тлумачний словник
переконання — я, с. 1) Дія за знач. переконати, переконувати. 2) Тверда впевненість, певність у чому небудь; віра у щось. Мати переконання. Приходити до переконання. 3) Тверда, міцно усталена думка про що небудь, погляд на щось. || мн., які, чиї і без… … Український тлумачний словник
переконливий — а, е. 1) Який переконує, змушує переконатися в чому небудь. || Обґрунтований, достатній для переконання кого небудь у чомусь; доказовий. || Який свідчить про бажання переконати кого небудь. 2) Який уміє переконувати, має здібності до… … Український тлумачний словник
розпропагувати — у/ю, у/єш, док., перех. 1) Проводячи відповідну пропаганду, остаточно переконати кого небудь відмовитися від своїх поглядів. 2) рідко. Те саме, що загітувати … Український тлумачний словник
уєднати — а/ю, а/єш, док., перех., діал. Умовити, переконати … Український тлумачний словник